І плин думок, і спалах почуттів…

Таке дивовижне відчуття – хочеться мовчати, якщо промовляти – то віршами. Чи споглядати зоряне небо, прислухаючись до цокоту власних підборів – відлуння на загадкових вулицях старого Львова. Як же мені поталанило! Таки не бачу і не чую навколо себе нічого: я все ще подумки там, оповита святковим настроєм. Відчуваю той легкий подих натхнення, адже о цій порі я вже не я, а маленьке яскраве скельце в нестримному калейдоскопі вражень. Ні, не заснути мені перед білим аркушем паперу. Такий потік світла протікає крізь мене, подарую й вам від тих джерел радості і наснаги. То ж , дихайте глибоко, будьте схвильовані!  

Одинадцятого  листопада у Великому залі Львівської  національної  музичної  академії ім. М.Лисенка  у Львові  відбулася  знаменна  подія – грандіозний концерт класичної музики в рамках Міжнародного  проекту  «Молоді композитори  світу» у виконанні  Львівського камерного оркестру «Академія», яким опікуються  народний артист України, професор Мирослав Скорик та народний артист України Ігор Пилатюк, а керівником і концертмейстером є народний артист України Артур Микитка.  Ведучою цієї яскравої події була львівська акторка Тетяна  Судомляк.

Перед початком концерту у залі вирувало  хвилювання , публіка зацікавлено  читала програмки, придивлялася до організаторів та учасників проекту, до молодих композиторів, які цього вечора приїхали не тільки з різних міст України, але й з Італії та Росії. До речі,  серед  слухачів  помітно  було  немало  авторитетних музикантів, талановитої молоді. Всі заінтриговані: що ж запропонують нам молоді  Майстри, чи вдасться їм достукатись до серця слухача, такого вимогливого у м.Львові, досвідченого, проте, відкритого  для нових вражень?

Однак, від першої миті, перших слів, промовлених ведучою  Тетяною Судомляк,  до слова,  тонко, пристрасно і блискуче виконала вона свою роль цього незабутнього вечора, одразу стало зрозуміло: незабаром всі присутні стануть свідками якогось незвичайного дійства, ба навіть співучасниками,  бо співпереживання  вже  є певною мірою ознакою причетності.

Значимість проекту була підтверджена увагою керівництва Львівської обласної ради, народного депутата України Петра Писарчука, ректора Львівської музичної академії та директора Дрогобицького музичного училища, голів та членів відділень спілки композиторів України. «Проходячи шлях від майстрів до молодих, її величність Музика, таким чином, продовжує жити та розвиватися, продовжує викликати інтерес та хвилювати. Я вірю в цих молодих композиторів та виконавців, адже саме ця молодь, в її  розум і душу  терпеливо висівалися золоті  зерна  знань, наснаги, творчих суперечок, сліз і надій,саме вона дасть продовження  і розвиток  нашим ідеям. Нашим, вашим, і їх самих; не забуваймо, зрештою: ми всі і все, що нас оточує -  єдине ціле,  незбагненне і нероздільне,»- прозвучало у виступі Володимира Маліновського, голови ГО «Разом», яка стала офіційним організатором проекту. «Це - новітнє музичне мистецтво, яке, живлячись великим набуттям і досвідом української та європейської класики, пропонує сучасному слухачеві щось абсолютно несподіване, свіже, оригінальне і неповторне, змушуючи захоплюватись, дискутувати, роздумувати,»- йшлося у привітанні голови Львівської обласної ради Олега Панькевича.

А концертна програма розпочалася   з творів вокального та камерно-інструментального жанрів. Соната для скрипки і фортепіано Михайла  Лаврушка(Україна). Виконавці  Марія Штогріна (скрипка) і Ольга Стрілецька(фортепіано) вразили свіжістю і новизною, їх виконання було жваво і схвально сприйнята слухачем.   Три романси для голосу і фортепіано  Ігоря  Кушплера (Україна)    у виконанні Людмили Осташ( сопрано), концертмейстер – Галина Радченко  залишили по собі  звабливий присмак поєднання ніжності і стриманої  пристрасті,   цілісності і краси поетичних рядків, помноженої  на бездоганну майстерність  композитора, все це потужним потоком  лилося  на нас, слухачів,  незабутнє справляючи враження. Коли майстерність  досягає  певної висоти і напруги, не хочеться говорити зайвого, тоді  приходить відчуття легкості, і затамувавши подих: «Як гарно!» . Інколи  хочеться забути  розмови про звукову палітру, принципи формоутворення та інші незмінні атрибути музикознавчих  опусів , їх сьогодні майже не буде, залишить ся переважно  «Як легко, Боже, як гарно!» Варто додати, ця легкість і краса,  і затамований подих -  ознака домінанти усього вечора.

Коли ж пролунали  поетичні  рядки  талановитого  московського  композитора  Дмитра Кольцова, бурхливі оплески, як привітання  молодому митцю, котрого, на жаль,  вже серед нас немає, були цілком  доречні.  Виконання Фортепіанного Квінтету і вокального твору « Осінній вітер» нікого не залишило байдужим. Може, навіть легким вітерцем співоча душа пролетіла і всміхнулася нам, хтозна? Слід зазначити, що ці твори включені до програми Концерту  саме за ініціативою  керівників  і організаторів проекту, Артура Микитки та Анни Школьнікової. І це вже говорить само за себе, тут будь-які коментарі   зайві.

Коли  ж на сцені з’явився Львівський камерний оркестр «Академія», динамічні процеси в залі одразу набрали максимальних обертів, повітря набуло смаку і щільності, як щось вагоме, гнучке і яскраве, хотілося втримати його в уяві надовго. І це бажання  здійснювалося – знов і знов.  Розгадка таємниці - чудова «форма», в якій перебуває колектив  та його керівник і концертмейстер Артур Микитка. Далі, диригент Марія Романова-Амато(Італія), яку організатори спеціально для проекту запросили приїхати у Львів, про що ніхто не пошкодував, адже вона була чудовою. Їй вдалося втримати цей потік енергії протягом усього виступу; завдяки власній силі і польоту думки, врівноважених емоцій, поваги до задуму авторів, словом, з легкої руки молодого диригента і автора одного з виконаних творів, виступ оркестру був сприйнятий  як єдине ціле, безумовно, яскраве, святкове дійство, де враження блискавично змінюються, а думки рояться або тихо пливуть, не завдаючи ні напруження, ні втоми.

Твір І. Мінакової  (Росія)  – «Інтро»  глядачі сприйняли тепло і бурхливо, приємно вражені як самим твором, так і бездоганним, живим звучанням оркестру.

Наступні два твори молодого львівського композитора Анни Школьнікової, яскраві, але  технічно досить складні, виявилися приємними і цікавими для сприйняття. Твір «Spirit on the East», завдяки надзвичайно майстерному виконанню соліста Андрія Ткачука( фагот), пронизаний духом Сходу, дав змогу « політати» у просторі.  Інший – «Перпетум  Мобіле» -- створений під час Помаранчевої революції,  мав назви  «Престо», «Токата». Початкова його версія , як фортепіанний твір, стала відомою як обов’язковий твір у програмі багатьох конкурсів, де здобула чимало перемог. Оркестровий варіант зал сприйняв відверто і щиро.

А потім Романова-Амато диригувала виконання вже власного твору, вона відтворила у ньому «Дзеркальне Озеро Вічності», котре зачарувало і дало імпульс фантазіям слухача, попри складність партитури, завдяки  бездоганному виконанню соліста –Василя Заціха( скрипка) і неповторному колориту, створеному оркестром.

Михайло Сімаков (Росія) представив слухацькій аудиторії «Allegro scherzando» - неординарний спосіб мислення автора, новаторство і складність, зокрема, ритмічних знахідок, що попри те не завадило відчути знову:  як чудово!

Поліна  Назайкінська (США), помітно, не цурається класичних традицій, у поєднанні з сучасним  способом відтворення  власних думок , я б назвала це «звукопис», вражає і дивує. Виявляється, сучасні композитори – це не завжди щось штучне або незрозуміле, ніщо людське  їм не чуже, приємно відчувати таку спорідненість душ.

Насолода не зникає, навпаки, кличе нас і кружляє у вирі «Гаївок» Миколи Ластовецького (Україна). От вже казковий світ! Така вона, сучасна українська музика! Аж на серці потеплішало!

… Такий потужний плин думок і спалах почуттів … Не хочеться йти, полишати цей зал, цей концерт. Ще і ще раз хочеться аплодувати, дякувати організаторам і творчим керівникам проекту, молодим композиторам та виконавцям, а ще, і цього разу окремий уклін – поважному і знаному митцеві, котрий доклав багато власного досвіду і зусиль для того, щоб цей проект відбувався вже протягом п’яти років – керівникові оркестру, концертмейстеру, народному артисту України, професору Артурові Микитці. Незважаючи на те, що склад оркестру, за словами Маестро, періодично змінюється, існують певні традиції, котрим молоді музиканти залишаються вірними. Нещодавно колектив повернувся зі Страсбургу, де мав виступ у Раді Європи, але протягом  виснажливих репетицій (це за кадром) підготував і  виконав на найвищому рівні зовсім нові твори. Ми не відчули «мук творчості», напевно, як казав Г.Нейгауз, це були «радісні муки творчості». Артур Микитка, за його ж словами, приділив багато уваги тому, щоб програма вечора була різноманітною, охоплювала схильність авторів до різних стилів і напрямків , притаманних сучасній музиці. А в нашій свідомості залишилося: «Як гарно, Боже, як приємно, цікаво, як це високо, небуденно!»

Не полишає бажання говорити віршами, не втримаюся, мушу віддати часточку і свого тепла до цього потоку енергії. Здається, він, як Любов, ніколи не перестане. Отож, усім причетним, організаторам, виконавцям, композиторам, слухачам,  всім, хто сприяв  тому,  щоб це диво мало своє життя у часі і просторі – прислухайтеся знов –

…а пісня-доля в небо плине,

І звідти вас оберігає,

 Добром і щастям огортає

Усмішка Матері, як Божа ласка,

Дитинство мрійливе, як добра казка.

Гармонія світів чекає на вас:

У добру путь, у добрий час!

А ніч таки казкова, я все ще подумки там, затамувавши подих, поринаю у спогади, п’янкий трунок вражень. Ми вдячні Вам, Майстри, щасти Вам, молоді!

АВТОР: ОЛЕНА БАРТА, ЖУРНАЛІСТ, МУЗИКОЗНАВЕЦЬ

Учасники проекту "Молоді композитори світу", м.Львів 2011р.