Територія великих надій

Розмова з Михайлом Біляком, директором Яворівського національного природного парку, заслуженим природоохоронцем України

 Відразу три українські природоохоронні території опинилися в біосферному резерваті ЮНЕСКО. Після десятиліття паперового листування Яворівський національний природний парк, Природний заповідник «Розточчя» і Регіональний ландшафтний парк «Равське розточчя» разом із польськими колегами стали частиною світового біосферного резервату. Українські дослідники зауважують: як будь-який інший статус, біосферний резерват не подарує автоматично мішків із грошима, однак це чудовий шанс вийти на новий щабель роботи на території. За словами очільників парків і заповідника, відтепер вони мають шанс залучати кошти ЄС, що важливо в ситуації, коли державного фінансування завжди не вистачає. Про шлях до резервату, потенційні проекти та акценти в подальшій роботі — в розмові «Газети» з Михайлом Біляком, директором Яворівського національного природного парку, заслуженим природоохоронцем України.

 Перспективи у статусі

— Пане Михайле, скільки часу тривала робота з унесення території до біосферного резервату ЮНЕСКО?

— Робота тривала близько дев’яти років. За цей час нам довелося написати сотні документів. Ініціатива виникла понад десять років тому, коли дізналися, що у світі чудово функціонує така форма об’єднання природних територій на кордоні, як біосферний резерват. Такі території є між Словаччиною, Польщею та Україною — тристоронній біосферний резерват «Східні Бескиди». На Закарпатті — Румунський національний природний парк і Карпатський біосферний заповідник у Рахові, також такі є на кордоні Франції та Німеччини, Італії й Австрії. У світі є близько 500 таких об’єктів.

З українського боку територія резервату охоплює 75 тисяч гектарів, до якого належить Яворівський національний природний парк, природний заповідник «Розточчя» і регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя», з польського боку — орієнтовно 150 тисяч гектарів Розточанського народового парку та ще три регіональні ландшафтні парки.

— Які перспективи дає новий статус?

— Перспектив наразі дуже багато. Передусім маємо створити координаційну раду, яка стежила б і фіксувала б усі можливі ініціативи та шляхи їх реалізації. Ця рада повинна функціонувати на громадських засадах, до неї мають увійти представники державного управління екології у Львівській області, управління лісового господарств, представники влади Яворівського та Жовківського району, національного парку, природного заповідника «Розточчя», регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя», ГО «Асоціація зі створення української частини міжнародного біосферного резервату». Акцентуватимемо на транскордонній співпраці та на сталому розвитку території. Зауважу: стале збереження території — це насамперед раціональне використання ресурсів і збереження їх для нащадків. Нині важливо сформувати групу людей, які розроблятимуть хороші проекти. Завдяки вдалим проектам зможемо отримувати кошти з екологічних фондів Європейського Союзу. Передусім ідеться про кошти на розвиток транскордонної співпраці у програмі Україна-Польща-Білорусь. Поки що це проблема для нас, оскільки немає досвіду підготовки потрібних проектів. Але, думаю, це буде для нас пріоритетом.

Дорогою до туриста

— Окрім природоохоронної діяльності плануєте подбати про тих, хто працюватиме на території резервату?

— Так. Окрім залучення коштів на природоохоронну діяльність, необхідно міркувати про те, щоб залучити кошти на розвиток аграрного бізнесу. Є можливість здобути гранти для аграріїв, які могли би працювати на пільгових умовах. Екологічно чиста продукція нині затребувана, думаю, це буде вдалий хід. Далі в наших планах вирішення дещо банальних, але дуже потрібних питань — житлово-комунальних. Формування мереж доріг, налагодження інфраструктури для організації відпочинку та туристичного бізнесу. Важливий пунктом також є організація фахівців у галузі охорони природи для навчання за кордоном. Розточанський народовий парк у рамках міжнародного біосферного резервату вже створив науковий центр для фахівців. Найближчим часом сподіваємося, що поїдемо до них обмінюватися досвідом.

— Ви розповідали, що плануєте розвивати зелений туризм. Які «ключі» до серця туриста маєте?

— Парк цікавий тим, що маємо унікальний тваринний і рослинний світ. Також маємо незвичні ландшафти. Парк розташований на горбогір’ї, в нас на одному квадратному кілометрі можна побачити гірську місцевість, степ, лісостеп і полісся. На Західній Україні таких територій дуже мало. На території багато споруд історичної спадщини, зокрема Крехівський монастир. Можна побачити церкви ХVІ століття. За останні три роки екологи знайшли чимало видів рослин Червоної книги України. Хотів би наголосити, що в рамках резервату ми вже сформували велотуристичний маршрут головним європейським вододілом «Розточчя», він діє три роки, ним можуть подорожувати всі охочі. Маршрут розпочинається в місті Здвіжець, це в Розточанському народовому парку, через польські міста він прямує до Гребеного, Магерів, Крехів, Жовкву, Іванофранкове, Яворівський національний природний парк, доходить до села Лозино і закінчується в Брюховичах. Сезон на маршруті розпочинається 2 травня. Як правило, участь беруть політики, депутати сейму, міністри, бізнесмени. Сподіваюся, з часом охочих тільки більшатиме.

 Розмовляла Мар’яна Вербовська
Довідка
Яворівський національний природний парк — природоохоронна територія на Львівщині. Парк створено задля збереження, відтворення та раціонального використання типових й унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів у межах головного Європейського вододілу. Парк створено 4 липня 1998 р. указом Президента України №744 на базі Яворівського регіонального ландшафтного парку (існував тут із 1996-го на площі 4190 га) та прилеглих територій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів. Загальна площа національного парку становить 7108 га, з яких 2915 га надано парку для постійного користування, а 4193 га ввійшли до його складу без вилучення в землекористувачів.
До біосферного резервату «Розточчя», який займає майже 75 тис. га, ввійшов природний заповідник «Розточчя» (площа 2084,5 га), Яворівський національний парк (7078,6 га), регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя» (19103 га), орнітологічний заказник «Янівські чаплі» (16 га) та заповідне урочище «Немирів» (276 га). Також цей резерват об’єднує не лише природо-заповідні території — ядра, а й транзитні зони, які належать місцевим громадам і не є заповідними.


Львівська Газета, Понеділок, 16 січня 2012