Ситуація в Криму доходить до небезпечної межі

У пам'ять про трагічні події 68-річної давнини - масової депортації кримських татар та представників інших корінних народів, які населяли півострів - 18 травня в Криму проходять жалобні заходи. Десятки тисяч людей зібралися в Сімферополі для вшанування Дня пам'яті жертв депортації. Нинішнього року тут також відбудеться міжнародна конференція, яка збере правозахисників та дисидентів, що пройшли крізь випробування комуністичного режиму СРСР.

Оцінюючи нинішню ситуацію в Криму, міжнародні експерти наголошують: вона залишається напруженою та "вже близька до вибухонебезпечної". Фахівці пояснюють, що це пов'язано, головним чином, зі зволіканням у сфері законодавства й, передусім, прийняттям закону "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою". Проект цього закону, висунутий народним депутатом України, головою Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, Верховна Рада не підтримала минулої середи (177 "за" при необхідних 226 мандатів).

Законопроект "знизив би рівень міжнаціонального напруження" в Криму

Сам М.Джемілєв назвав результати цього голосування демонстрацією неповаги парламентом України і явним небажанням відновлювати кримськотатарський народ у його правах. "Вважаю, що депутати правлячої партії виявили неповагу також і до Президента України Віктора Януковича, який підтримав законопроект", - наголосив М.Джемілєв. Він уточнив, що повторний розгляд законопроекту відбудеться на наступному пленарному тижні - з 22 по 25 травня. До цього часу Кабінет Міністрів України має також надати відповідні економічні розрахунки.

Голова Меджлісу вважає, що закон значно знизив би рівень міжнаціонального напруження в Криму. Крім того, на його думку, вдалося би запобігти більшості земельних конфліктів та пов'язаних з цим проблем. Виступаючи в середу у Верховній Раді, він нагадав, що і ПАРЄ і ОБСЄ багато років звертають увагу українського уряду на необхідність розв'язання цієї проблеми в межах закону.

Законопроект щодо відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, виносився на розгляд ВР у різних редакціях упродовж багатьох років. У червні 2004 року він навіть набрав необхідну більшість (380 з 429 зареєстрованих депутатів), однак пізніше Президент України Л.Кучма наклав на нього вето. З того часу робота над законопроектом не завершувалася, а Меджліс домагався повторного розгляду його в парламенті.

Індикатори напруження

Тим часом, експерти стверджують: зростання напруженості ситуації в Криму стає дедалі відчутним. За словами кандидата політичних наук, історика, журналіста телеканалу АТR (Крим) Гульнари Бекірової, сьогодні часто можна зустріти ознаки відкритої та прихованої дискримінації за національною ознакою, "однак їх важко фіксувати". Краще це видно на побутовому рівні, стверджує експерт. Зокрема, під час працевлаштування кримських татар, роботодавці нерідко відмовляють їм під різними приводами, дізнавшись про їхню етнічну приналежність. До того ж, і досі відчутний вплив негативних стереотипів відносно кримських татар, які існують ще з радянських часів.

Керівник інформаційного відділу "Правозахисний рух Криму" Енвер Кадиров зі свого боку наголошує: напруження в суспільстві посилюють одразу три чинника, пов'язані з безпосереднім впливом на кримськотатарське населення. Цей прояв відчутний, передусім, під час судових розглядів конфліктних ситуацій, де кримські татари отримують найсуворіші покарання. Як приклад він навів результати по резонансному зіткненню в березні 2004 року в Сімферополі етнічних кримських татар та скінхедів.

Ще один негативний момент, за словами Е.Кадирова, є наявність ознак дискримінації за релігійною ознакою. "Наприклад, жінки не можуть фотографуватися в паспорт та інші документи в релігійному вбранні", - пояснив він.

Крім того, занепокоєння викликає питання збереження культурної спадщини. Так, мають місце факти знищення історичних артефактів кримськотатарського народу, зокрема під час будівельних робіт, прокладення газопроводів тощо.

Дискримінація та можливі наслідки

Більш детально це питання обговорили експерти під час круглого столу "Дискримінація прихована і явна: як захистити права національних меншин і корінних народів в Україні", що відбувся 16 травня в Києві. Як наголосила з цього приводу експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, українське законодавство щодо національних меншин не змінювалося з 1992 року й досі лишається доволі декларативним.

Експерт Інституту Демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер зауважила, що для вирішення цього питання потрібно застосовувати комплексний підхід. "Необхідне надання особливого статусу корінного народу для кримських татар, потрібно створювати відповідну законодавчу базу, починаючи з Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", завершуючи конституційними змінами, особливо щодо концепції етнополітики України", - підкреслила вона. Зволікання з усім комплексом законодавчих державних ініціатив, на переконання експерта, "неминуче веде до радикалізації кримськотатарського населення, до можливих зіткнень, збільшення конфліктного потенціалу".

Заступник директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Олександр Майборода зі свого боку наголосив на недостатності коштів для "проведення соціологами детальних досліджень усіх тенденцій в питанні дискримінації, в тому числі, за національною ознакою". А це необхідно для об'єктивної оцінки ситуації, особливо в такому чутливому регіоні України як Крим. "Ми не знаємо пріоритетів багатьох меншин щодо їх етнічної і громадянської ідентичності. Це принципове питання, бо коли в суспільстві значна частина ставить етнічну ідентичність понад громадянську, то не можна говорити, що існує політична нація чи нація на загальногромадянських засадах", - зазначив О.Майборода.

Крім того, за його словами, багатьох конфліктів можна запобігти, якщо "змінити психологію правлячого прошарку місцевої влади" та застосувати принцип справедливості під час прийняття відповідних рішень.

Чому саме кримські татари?

У багатонаціональній Україні, за даними останнього перепису населення (2001 року), проживають представники понад 130 національностей і народностей. Кримські татари - не найчисельніша етнічна меншина, однак вона має свої особливості.

За визначеннями науковців, існує кілька основних типів етнічних меншин, один із яких - "корінний народ", представлений нащадками тих, хто населяв країну або певний географічний регіон до часу його завоювання, колонізації чи встановлення сучасних державних кордонів. Кримські татари, які проживали впродовж довгого історичного періоду на території півострову та повернулися на рідні землі після падіння СРСР, підпадають саме під цю категорію.

Для порівняння можна розглянути ситуацію з ромами, яка так само є чутливою на цілому Європейському континенті. "У них є навіть таке визначення як "загальноєвропейська національна меншина", оскільки вони проживають в різних країнах, - наголошує експерт Н.Беліцер. - Через це вони мають дуже багато і діалектів, і релігій, і мов відповідно до країни проживання". Але оскільки це значною мірою визначалося як питання в т.ч. безпеки, а не тільки прав меншин, то проблемами ромів опікується, насамперед, низка потужних загальноєвропейських структур. "Зокрема, Рада Європи приділяє цьому питанню велику увагу, яку неможна порівняти з увагою до кримських татар. Отже роми - відповідальність загальноєвропейських структур та структур ООН. Це питання завжди стоїть на вищому міжнародному рівні. В той час, як кримські татари залишаються переважно, значною мірою чи виключно у відповідальності держави України", - пояснила експерт.

Оцінка міжнародної спільноти

Провідні міжнародні організації та моніторингові служби, які детально вивчали ситуацію в Криму, після проведення досліджень сформулювали своє бачення. Зокрема, Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації у вересні 2011 року опублікував звіт по Україні, де висловив занепокоєння у зв'язку з відсутністю законодавчої бази, яка передбачала би гарантії прав та свобод корінних народів та національних меншин, що містяться в ст. 11 та 92 Конституції України.

Інша міжнародна структура - Європейський комітет Ради Європи проти расизму і нетолерантності (ЄКРН) в лютому 2012 року вказав у звіті, що кримські татари потерпають від утисків і дискримінації одразу по трьох лініях. По-перше, як раніше депортований народ, права якого не відновлено, по-друге, як корінний народ, чиї права не забезпечені й по-третє, як мусульмани у зв'язку із тенденцією до зростання ісламофобії. ЄКРН, крім того, порекомендував українській владі провести ретельні дослідження становища кримських татар у всіх сферах життя, щоб визначити конкретні проблеми, з якими вони стикаються.

Європейська Комісія у звіті по Україні, опублікованому на цьому тижні зауважила, що представники ромів і кримських татар продовжують повідомляти про випадки дискримінації на основі національності або етнічного походження. "Україна має переглянути своє національне законодавство у сфері захисту осіб, які належать до національних меншин для врахування рекомендацій Європейської комісії проти расизму та нетерпимості, а також Комітету міністрів Ради Європи щодо застосування Європейської хартії регіональних мов та мов меншин", - йдеться в документі Єврокомісії.

Останнім часом проблематика нацменшин та корінних народів в Україні стає все більш актуальною. Про це свідчать і результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Так, за даними дослідження, 49,9% респондентів вважають, що в Україні існує дискримінація. Серед них приблизно третина вважає, що це відбувається за етнічною ознакою.

Міжнародні експерти, які опікуються проблемами Криму та завершують чергове дослідження, вказують на підтвердження тези, що подальше зволікання із законодавчими ініціативами в державі є небезпечним та може призвести до вибухонебезпечних ситуацій. "Питання загрози національній безпеці реально існує, воно має кілька складових, - наголошують фахівці. - Цим треба займатися дуже серйозно і не задовольнятися тим, що раніше конфлікти вдавалося владнати".

 

Ярослав Довгопол, експерт УНЦПД