Поетичний вечір "Осінній мотив"

Митці – завжди були відчайдухами! От і цього осіннього дня, 18 листопада, на пропозицію правління ГО «Разом» розпочати нарешті сезон творчих вечорів відгукнулось чимало львівських митців, дружно начхавши на те свинство, яке нам принесла грізна грипа з карантином та «маскарадом». 


О шостій вечора, під гарну музику з скляночкою кави, присутні оглянули виставку малюнків художниці Ірини Токарської, що не минуло для неї безслідно: декілька малюнків було придбано. Потім, пригасивши світло і запаливши свічки для більшої романтики, слово взяв ведучий вечора Богдан Гордасевич, більше відомий спільноті як поет андеграунда Жорж Дикий. Він розповів про задум товариства «Разом» організовувати різноманітні акції культурологічного плану, а розпочати їх з проведення ось таких дружніх вечірок за кавою митців і шанувальників мистецтва. Ну, а там дружньою радою рушати і на більші справи.
Також Богдан Гордасевич запропонував кожен подібний вечір розпочинати з вшанування якогось доброго митця з минулих часів, що буде і вшануванням видатної особи, і одночасно гарним перегуком часів: ми є сучасним продовженням їх натхнення і цінителями творчості. Цей вечір вирішено присвятити відзначенню 100-річчя від часу народження Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, львів’янина, ювілей якого досить скромно було відзначено 5 жовтня. З одного боку, не хочеться перетворювати вшанування митців у якусь урочисту державну буфонаду, де нівелюється вся унікальність митця, а головним стають пози і покази різних так званих віп-персон, банкети і вся інша мішура. Однак, і без участі держави вшанування Антонича виглядало сумно, бо не звучало його слово ні по радіо, ні по телебаченню, навіть на Львівщині, а про всеукраїнський масштаб годі й мріяти. Це прикро, коли вже є своя українська держава, але чиновництво в ній ще далеко не українське…
Богдан Гордасевич прочитав присутнім реферат про життя і творчі уподобання Богдана-Ігоря Антонича (повний текст - по лінку, а вірш Антонича – звуком)
Гарним початком самого зібрання по закінченні «офіційної частини», що складалась з представлення кожного учасника кількома словами про себе, став яскравий життєрадісний виступ співачки, чи пак - бардеси (похідне на зразок «поетеси»), панянки……… (не стану описувати те, що варто слухати)(лінк-зв.)
   Далі розпочався поетичний турнір, коли право на читання своїх поезій було надано почергово Олександру Морушко, Ірині Токарській (лінк-звук.) та Ярославу Нечуйвітер. Всі зрозуміли, що в даному турнірі перемогла Поезія, а щоб ця перемога була більш довершеною, то інші присутні поети додали по кілька своїх поезій. (Дивіться по списку учасників: хто поет – той і виступав).
Завершення чудового вечора пройшло так само у музичному ключі вже іншої бардеси-панянки… (прошу ввімкнути звук)
   Що можна сказати в загальному огляді: хто не був – той втратив, а хто проміняв вечір з нами на вечір коло телевізора з футболом – то так йому і треба. Але, як сказав Жорж Дикий, при підготовці вечора про якийсь свій трафунок: я не Бог, – можу і помилитись, але почекайте, виходить я вищий за Бога, бо можу помилятись, а Він – ні.
    Це я до того, що запрошую всіх виправляти свої помилки відсутності на подібних чудових вечорах, і своєю присутністю ставати ближчими до небожителів в їх досконалості.

Богдан Гордасевич